Неугомонный Иордан,
Влечёт к себе, но не журчаньем.
Пророк известный Иоанн,
Водою крестит в покаянье.
Над глянцем вод несётся весть,
В грехах раскаяться, молиться.
Собрался люд с окрестных мест,
Из Иудеи и столицы.
Но, Иоанн ждёт одного,
Кого все ждут уже столетья.
Трепещет сердце оттого…
Узнать Мессию! Разглядеть бы!
Каков Он видом? На коне?
А может быть на колеснице?
В доспехах, латах, при мече?
А может в царской багрянице?
Но Бог прервал смятенья мысль,
Пустое, нудное томленье.
«Постой пророк. Остановись!
Я, Сам пошлю тебе знаменье…
Мой Дух сойдя, на ком пребудет,
Вот тот и есть избранник Мой.
Скажи о Нём. Пусть знают люди,
Он Агнец чистый и святой!»
--------------------------------------
И вот проходит день, другой.
На берегу всё также людно.
Галилеянин молодой
Сошёл к воде почти бесшумно.
Идёт навстречу не спеша,
Ногами воду разгоняя.
В Нём всё родное, твёрдый шаг,
Тепло улыбка излучает.
Без багряницы, без меча,
Весь запылившийся с дороги.
Любви бездонные глаза.
Как не похож Он тем на многих.
Затихло сердце. Это Он!
Колени сами подкосились.
Пророк склонялся пред Христом,
Его слова остановили.
«Оставь теперь! Так надлежит
Исполнить правду нам от века.
Я здесь затем, чтоб послужить,
И чтоб, избавить человека!»
Чтоб цепи рабские разбить,
О чём всегда мечтали люди.
Какой свободный бодрый крик,
Тогда услышат все повсюду!
-------------------------------------
И вот пророк крестил Христа,
Узнав божественную волю.
В тот миг открылись небеса,
И Дух Святой сошёл как голубь.
Исполнен долг, идёт Мессия,
След оставляя на песке.
Опять сомнения большие
У Иоанна в голове.
Так, где же меч? Чтоб устрашать?
Врагов неистовых, свирепых?
Народы вере покорять?
Ведь беден Он! Всё так нелепо!
И тут опять вмешался Бог.
«Мессия прост, открыт пред всеми.
Да, безоружным Он идёт,
Не так, как многие хотели.
Не силой Он поднимет Царство
Не меч, не деньги здесь нужны.
Конец греху, насилью, рабству,
Положит Он путём другим.
Став Агнцем чистым искупленья,
Людей избавит от греха.
Укажет путь всему творенью,
К любви! В ней счастья полнота!
И вот тогда мечта народов,
Искавших долгие века,
Осуществится навсегда!
Любовь во всём! А в ней свобода!
В ней правда, радость, чистота!
Вот так воспрянет вновь земля!»
Да будет воля в том Твоя!
Шептал пророк, текла слеза.
Так провожал он в путь Христа…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
