Батько синові часто казав:
«Синок, взяв би ти Біблію тай почитав»
Син лиш рукою махав
«Батьку, чого ти до мене пристав?
Стану таким старим як ти,
Тай буду читати»
Батько говорить йому:
«Синок, то ж можеш не вспіти
Ніхто не знає скільки нам жити»
Син сміється і каже йому, батькові своєму:
«Ну я ж то знаю, що я доживу»
Батько: «Який наївний ти син
Бач сусіда, Петро який був
Але ж до старості він не дожив
Синок в церкву тобі треба йти
Покаятись за свої гріхи»
«Тату, не сміши мене
Мені ось тільки двадцять буде
Я ще молодий, пожити не встиг
А ти гріх, та гріх»
Отак син сміється, в руки не дається
Не хоче в церкву він іти
Покаятись за свої гріхи
Батька не слухає, отак собі живе
Думає, когось біда зачепить, а його мине
Да, батько зітхає, так думають усі
Доживу до старості,
Покаюсь, нормально все буде
Кого, кого, а мене біда мине.
гоменюк михаил,
г.гайсин, украина
гоменюк михаил владимирович, пришел к Иисусу в 2004 и полностью посвятил свою жизнь Богу. сейчас пишу стихи e-mail автора:lichmanyk@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 8800 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рыжий конь - Николай Зимин Наша судьба очень похожа на полосатую зебру...Это нелегко осознать,когда мы молоды и горячи ,но с этим мы смиряемся,и все доверяем Господу.Он нас не забывает...
Но душа моя в ответ
Злится.
До того ей дела нет.
Снится,
Что хотит она достичь
Рая,
А за нею черных туч
Стая.
Заблуждений и страстей
Реки.
Тех,прожитых нами дней,
Вехи.
И куда же ты? Куда?
Где там...
Неземным ослеплена
Светом ,
Все быстрее в синь и даль
Мчится
Её светло - рыжий конь -
Птица.
